Нова епоха та нові виклики для ЗМІ Італії

Наталя Гадьо

Опубліковано: 25-02-2012

Розділи: За що критикують медіа?, Огляди, аналітика, Онлайн - журналістика, Популярні і якісні медіа, Реклама, пропаганда, Цензура.

2

Італійські ЗМІ, як, зрештою, і ЗМІ інших європейських держав на піку внутрішніх економічних проблем, чи то загострень у стосунках народ-влада, пережили серйозну кризу довіри до них. Однак на тлі європейської демократичності ситуація ЗМІ Італії була доволі неординарною. Позаяк без перебільшення можна сказати, що нормально комунікувати зі своїми споживачами поза цензурою влади і цензурою власника медій, яку донедавна уособлювала одна персона, ЗМІ не могли. Так до прикладу телебачення Італії, яке впевнено залишається найвпливовішим ЗМІ для італійців, на 80% заповнюють дві головних телевізійні мережі: державна телерадіокомпанія RAI та Mediaset, що її заснував вже тепер колишній прем’єр-міністр цієї країни Сільвіо Берлусконі.

 Вихід є – у Мережу

Тиск влади в Італії посилювався настільки, що «італійське питання» обговорював Європарламент, а журналісти та їхні читачі оголошували дні мовчанки і виходили на масові демонстрації. Рівень свободи слова, били на сполох фахівці, у цій країні сягав критично низьких позначок, найнижчих у Європі, який можна було прирівняти до ситуації у Туреччині.

Саме на цьому етапі інформаційного колапсу реальним виходом із ситуації став інтернет-простір. Зріст зацікавлення інформацією з Інтернету суттєво помітний якраз за останні два роки. Згідно з даними, опублікованими компанією Nielsen, 2009 року в Італії налічували 23 мільйони активних користувачів інтернету – а це близько 43% населення. У цьогорічних статистичних даних йдеться про 57,6%. Звісно, це відносно невелика кількість порівняно з іншими європейськими країнами, такими як Великобританія, де кількість інтернет-користувачів сягає 70%. Однак для італійського суспільства, яке довгий час було і є дотепер лідером у видавництві журнальних видань, це значні зміни у ставленні до інформації і її джерел. Відчутним є поширення використання соціальних медіа та соціальних мереж (торік кількість користувачів зросла утричі).

Так італійські щоденні друковані ЗМІ, які, незважаючи на невтішні прогнози медіаекспертів, ще 2000 року перемістилися в онлайн-простір, що не зменшило їхніх прибутків, і навіть навпаки – розширило їхні можливості, почали вповні використовувати можливості сучасних технологій. Сьогодні кожна щоденна газета має чим зацікавити і читача онлайн-версії, і прихильника традиційного друкованого видання. Для перших – цікавою особливістю є блоги, авторські колонки з новинами цифрового світу, можливість паралельного відеоперегляду новини чи інтерв’ю.

 Прощавай, дзеркало!

Варто зазначити, що так деякі сторінки в інтернеті вже давно перестали бути віддзеркаленнями друкованих видань. Скажімо, онлайн-версія газети «La stampa» , яка містить лише найголовніші матеріали, а повну версію щоденних видань можна тільки купити, все одно має систему постійного оновлення інформаційних повідомлень, на взірець інформагенції, теку мультимедіа (відео, фоторепортаж, музичний кліп, реклама), блоги італійських журналістів та іноземців, думки експертів, форум, інтерактивне опитування та інтерактивні відповіді на запитання читачів психолога, прогноз погоди і додаткові тематичні сторінки, формат яких точно не вмістився б у друкованому виданні.

Ще одне з найпопулярніших видань «Сorriere della sera» , в онлайновій версії за своїм наповненням і групуванням матеріалів є справжнім порталом, а до всього згаданого містить ще телебачення і радіо. Особливістю видання є тематичність архіву та блогів. На сайті можна скористатися словником, знайти мапу будь-якого міста, а також інформацію про корки на дорогах, яка для італійців дуже важлива.

І, що дуже зручно для читача «покоління Facebook», майже завжди за оновленнями матеріалів онлайнових версій видань можна стежити на стіні свого аканту у соцмережі. А це значно вагоміша, аніж передплата, запорука того, що щоденна порція інформації таки потрапить до споживача.

«Цікаво спостерігати за тим, як росте довіра до новин онлайнових ресурсів, і за тим, як споживачі усвідомлюють різницю між джерелами, яким можна довіряти і яким – ні», – коментує результати дослідження директор TNS Global Interactive Арно Хаммертсон. За його словами, останнім часом газети щоразу частіше переводять свій бізнес у мережу і не намагаються протистояти інтернету.

«Постберлусконізм» – нова епоха для ЗМІ Італії

Як запевняють фахівці, довіра до засобів масової інформації у світі – а особливо в Італії (від 40% минулого до 59% цього року) – стрімко зростає саме завдяки сучасним можливостям передавання інформації. Такі дані оприлюднює Edelman Trust Barometer, що аналізує рівень довіри до інституцій, уряду, бізнесових та неурядових організацій і, звичайно, до засобів масової інформації у всьому світі. Сьогодні навіть соціальні мережі та мікроблоги італійці вважають джерелами інформації не надто менше надійними, як перевірені друковані засоби масової інформації і, звичайно, довіряють інформації, знайденій в інтернеті, набагато більше, аніж офіційній рекламі.

Медіакритики і журналісти, поки що не на рівні термінів, а радше, емоцій, говорять про функціонування ЗМІ Італії в «епоху Берлусконі» та нову епоху, яку Давід Інкаміч‘я, журналіст «Агорафокс»  , в одній із свої статей влучно називає «постберлусконізмом». На разі врегулювання медійного простору та вдосконалення шляхів передачі інформації навіть уряд Італії вважає одним з пріоритетів своєї діяльності, тому приймає закони про фінансові дотації та скасовує попередні рішення про цензуру. Однак, в цю епоху нових можливостей деякі італійські ЗМІ вже встигли вийти за межі етичності, публікуючи скандальні неперевірені факти, як беззаперечні, зокрема щодо проблем у функціонування Ватикану і організованої змови проти Папи, чим знову змусили засумніватися своїх читачів, чи варто їм довіряти.

 Ті, що не втрачали довіри

Схоже, що найстабільніший рівень довіри у читачів за останні роки мали католицькі видання. Один з прикладів – «Famiglia Cristiana»  – місячник, який належить до трьох найпопулярніших журнальних видань Італії, виходить півмільйонним тиражем і має онлайнову версію.

Прикладом католицької щоденної газети, яка вже понад 40 років впевнено виходить від часу благословення Папи Павла VI, є «Аvvenire» – головний друкований орган Католицької Церкви в Італії. Папський вікарій у римській єпархії кардинал Валліні відзначив, що успіх газети є «плодом проникливої інтуїції Папи Павла VI»: «Авторитет і популярність щоденної газети італійських католиків зросли – сказав він – оскільки їй вдалося відповісти на виклики сучасності інтелігентно і творчо, без втоми відстоюючи цінності християнської ідентичності».

В одному з номерів «Аvvenire» ,  редактор публікує лист читача «Чому треба обирати католицькі ЗМІ», в якому автор коротко розповідає про три причини, через які він довіряє саме католицьким ЗМІ: незабарвлена політичними чи економічними мотивами інформація, неперекручені факти і морально чіткі та зрозумілі принципи творців текстів, які головним взірцем мають Євангеліє.

 

 

Відгуки (2)

Зокрема, знадобиться для того, хто вивчає зарубіжну пресу

Курс “ЗМІ Італії” нам читала Ольга Квасниця. Досить цікаво було! Тому, якщо хтось би хотів щось писати з тієї теми, можна до неї звернутись. Гадаю, вона допоможе:)

А ще з італійської журналістики ми мали курс “Публіцистика Оріани Фаллачі”. Але той викладач уже не працює в ЛНУ.

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)