Не маємо Папи: українські та польські ЗМІ про зречення Бенедиктом XVI Святого Престолу

Юліана Лавриш

Опубліковано: 22-02-2013

Розділи: Огляди, аналітика.

3

11 лютого християнський світ завмер від неочікуваної вістки – Папа Бенедикт XVI зрікся Святого Престолу. Вже 28 лютого 2013 року, о 20.00, Римський осідок залишатиметься вакантним, а  23 березня скликаний Конклав обиратиме нового Верховного Архиєрея. Сподівання римо-католицької спільноти світу – у часі останнього тижня Великого Посту  почути із головного балкону Собору святого Петра в Римі «Annuntio vobis gaudium magnum: Habemus Papam!» (Проголошую вам велику радість: маємо Папу) та побачити білий дим. Як сприйняли цю непередбачувану новину в українських та польських світських і християнських ЗМІ – у нашому міні-дослідженні.

Подія минулого тижня вразила всіх своєю непередбачуваністю. Папа Бенедикт XVI зрікається Престолу. Такий вибір понтифіка перший за 600 останніх років папства, у 1415 році подібно вчинив Папа Григорій ХІІ. Українські християнські нові медії опублікували цю новину із офіційним зверненням Бенедикта XVI, у якому Папа покликається на поганий стан здоров’я, хворобливість, похилий вік, а відтак неспроможність провадити далі свою паству, – зазначає Радіо Ватикан.

Опісля на український новомедійних спеціалізованих ресурсах розпочалося затишшя. На офіційному сайті УГКЦ протягом доби, окрім офіційного звернення понтифіка, не було жодного тексту, присвяченого цій темі. Наприкінці тижня із кореспондентами «Православного Оглядача» поділились думками речник Київської Патріархії УПЦ архиєпископ Євстратій (Зоря).У своїх запитаннях журналісти вказаного ресурсу також згадали попередню заяву митрополита РПЦ Іларіона (Алфеєва) про позитивний розвиток католицько-православного діалогу за часів папства Бенедикта XVI. На жаль, у перші дні події не було чутно коментарів Глав українських церков. Лише через кілька днів аудиторія мала змогу ознайомитись із коментарями  Блаженнішого Любомира (Гузара) для IPress, а 14 лютого сайт РІСУ (Релігійно-інформаційна служба України) передрукував офіційне звернення Блаженнішого Святослава (Шевчука) . Блаженніший Любомир зазначив, що не братиме участі у виборах Папи, адже на той час йому виповниться 80 років. За традицією кардинали, які переступили 80-річний рубіж, – як пише Католицький Оглядач, – не беруть участь у голосуванні.

Гадаємо, що для такої ситуації маємо два пояснення – або медіалінощі українських ЗМІ, або шокуючий аспект події. Натомість більш активними виявилися «Католицький оглядач» і РІСУ. До речі, на сайті «Католицького Оглядача» вперше прокоментував подію архиєпископ РКЦ Мечислав Мокшицький, який зазначив, що бачить у рішенні Папи місію відповідальності і справедливості.  Так само висловився у спеціальному коментарі для РІСУ Папський Нунцій в Україні – Томас  Едвард Ґаліксон. Аналізуючи подання інформації на «Католицькому Оглядачі» протягом майже тижня від вказаної події, можемо зазначити, що на ресурсі почергово з’являлася інформація про реакцію німецьких римо-католиків щодо відставки «їхнього Папи», коментарі брата Папи і кардиналів. Аналітично-публіцистичне осмислення ситуації відображували матеріали о.Ореста-Дмитра Вільчинського та колишнього речника Престолу Хоакіна Наварро-Вальса, які опублікували через кілька днів.

Ми згадували вище, що не менш швидкою була реакція на рішення Папи з боку журналістів РІСУ. Вже 11 лютого ЗМК представили своїм читачам список можливих претендентів на папство. Ціннісним матеріалом для багатьох читачів, принаймні це можна було відстежити з допомогою коментарів у мережі Facebook, був матеріал «Як обирають Папу?», у якому детально представлені кроки виборів понтифіка.

Світські українські медії також по-різному сприйняли новину. Серед газетних видань найбільш відстежували подію журналісти «Дзеркала тижня». Почергово на сайті часопису з’являлися новини про дату обрання нового Папи, про претендентів-фаворитів на папство, про сенсаційну зустріч представниць Femen France в Нотр-Дамі. Газета «День» особливо не акцентувала увагу читачів на події, подавши новинне тло зречення Святого Престолу й інформацію про останню месу Папи у Соборі Святого Петра.

Про телевізійне висвітлення події можна прочитати у матеріалі Бориса Бахтєєва на Телекритиці. Від себе лише додамо, що центральні телеканали у підсумку 8-річного папства Бенедикта XVI, на наш погляд, зосередили свою увагу на сенсаційних моментах діяльності понтифіка: вибачення за педофілію, напад італійки під час меси у Соборі Святого Петра, крадіжка таємних ватиканських архівів. Таким чином Папа постав в уяві глядачів тим, хто лише вирішує проблеми Ватикану і нічого більше. На наш погляд, медії мали б подати коротко довідку про  Йозефа Рацінґера, представивши його важливість в історії Ватикану, вказавши на чільне місце Папи у сучасній богословській науці, адже Бенедикта XVI вважають одним із найкращих богословів сьогодення.

Польські нові медії більш детально висвітлювали подію зречення Святого Престолу Бенедиктом XVI. У матеріалі «W historii Kościoła były już dwa przypadki abdykacji papieży» (від 12.02.2013) журналісти не лише намагаються знайти відповідник з минулого рішенню Папи Бенедикта XVI, але прагнуть дослідити саме явище зречення, показуючи історичну тяглість Dziennik Wshodni. Також видання у день зречення Папи, за джерелами Polska Agencja Prasowa,  зразу ж подає коментарі польських католицьких отців, католицького єпископату у Польщі, головного рабина Ізраїля та навіть президента Італії. Такий момент засвідчує оперативність польських медій у порівнянні із українськими, про які йшлося вище. Також вже у перший день звістки на сайті одного із аналітичних християнських часописів Польщі Więź з’явилися навіть публіцистичні проби-оцінки ситуації від головного редактора – Збігнєва Носовскі.

Gazeta Wyborcza крізь призму своїх матеріалів намагалася відслідковувати подробиці із ситуації, яка склалася у Ватикані: дата обрання нового Папи, претенденти на папство, чим займатиметься Папа після відставки. Проте вже за два дні після сенсаційної звістки на шпальтах часопису з’явився  огляд світової преси що до зречення Папи Gazeta Wyborcza. Таким чином видання продемонструвало аналітичність у підході до висвітлення вказаної події. Журналісти телебачення Польщі протягом понеділка 11 лютого не припиняли обговорювати подію, зокрема на центральному каналі можна було поспостерігати по той бік екрану за перебігом екстренно зібраних круглих столів і реакціями не лише духовенства, але і світських осіб. TVP Polska вже у перших сюжетах наголосила на тому, що крок, який вчинив Папа, – відповідальне рішення.

Порівнюючи висвітлення події, яка тиждень тому відбулася у Ватикані, в українських та польських ЗМК, можемо зазначити, що такий різний підхід до висвітлення проблеми можна пояснити кількома шляхами. На перший погляд, поверхове, більш інформаційне висвітлення зречення Папи українськими медіями свідчить про прив’язаність до православного світу. Проте інше, що насторожує, – ієрархія недійних пріоритетів, визначення орієнтирів, особливо світських, де найчастіше сенсації та економічно-соціальна тематика заступає проблеми духовного спектру.

Відгуки (3)

Цікава стаття, Юліано! дякую

В україномовному сегменті Інтернету – це, виглядає, єдина притямна стаття. Тут нема сенсаціоналізму. Все виважено і об”єктивно. Браво!

Дякую, Юліано! Коротко, об”єктивно і чітко!

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)