Медіапсихологічні проблеми сучасних дитячих періодичних видань

Юлія Бондаренко

Опубліковано: 24-10-2011

Розділи: Огляди, аналітика.

1

У Конвенції ООН про права дитини (1989р.) йдеться про право дітей на культурний розвиток, здобуття освіти і інформації, тому в кожній розвинутій державі існують періодичні видання, спрямовані на задоволення читацьких потреб найменших громадян. За ступенем розвитку преси для дітей можна визначити рівень розвитку будь-якого суспільства, адже дитячі періодичні видання – це своєрідне дзеркало, в якому відображаються ключові етапи цивілізаційної культури, формування й функціонування демократії, а також обриси майбутнього розвитку держави.

Дитяча преса найяскравіше і по-особливому реагує на події, що відбуваються у соціумі, завжди була і залишається одним із основних комунікативних каналів, за допомогою яких до дитини надходить інформація різного змісту та форми. Сучасна дитина не хоче залишатися осторонь від суспільних подій, навколишнього світу і саме від улюблених журналів та газет очікує відповідей на свої, часом “недитячі” запитання. У цьому контексті особливого значення набуває вивчення актуальних проблем друкованих мас-медіа, призначених для дитячої аудиторії, на що орієнтує медіапсихологія.

У сучасному науковому дискурсі журналістики поняття “дитяча періодика” використовують для позначення масиву періодичних видань, створених спеціально для дитячої читацької аудиторії з урахуванням вікової диференціації, психофізіологічних можливостей, когнітивних потреб та особливостей сприйняття. У наш час періодичні видання для дітей – важливий засіб виховання, ознайомлення з новинками дитячої літератури; це, по суті, постійне джерело інформування про життя Батьківщини та зарубіжних країн. Водночас дитяча періодика як специфічна галузь творчої, публіцистичної і видавничої діяльності досі залишається найменш дослідженою.

Результати маркетингових досліджень показали:
● 74 % дітей отримують журнал раз на місяць, 23 % — раз на тиждень, 3 % — раз на півроку;
● 75 % дітей отримують журнал за передплатою, 25 % — купують його уроздріб;
● 62 % дітей хотіли б читати журнал українською мовою, 33 % — російською, 5 % — англійською;
● майже всі діти (89 %) надають перевагу пізнавально-ігровому жанру;
● бажаний обсяг журналу — 20-30 сторінок (61 %);
● бажаний формат — А4 (86 %);
● 94 % дітей зацікавлені у наявності компакт-диска як додатка до журналу .

Окрім диска, діти вважають доцільним таке наповнення дитячого журналу: розмальовки, кросворди, ігри, у тому числі настільні, наклейки, ароматизатори, брошури, самостійні завдання, граматичні таблички з чітким поясненням. Діти пропонують збільшити кількість трудових завдань і матеріалів, що виховують любов, доброту та духовність.

Сучасний ринок дитячих періодичних видань можна вважати насиченим і навіть перенасиченим – тільки за передплатним каталогом їх понад 200. За останній рік з’явилось понад 20 нових видань. Виходить не тільки загальнодержавна, а й регіональна дитяча періодика. Проте більшість видань одноманітні, схожі між собою рубрикацією, завданнями, конкурсами. Частина дитячої періодики – переклад відомих і розкручених російських видань. Інша частина – кальки популярних європейських та американських дитячих коміксів. Отже, виникає перша проблема – одноманітності дитячих видань. Найпопулярнішими серед дітей на сьогодні є такі україномовні видання: “Пізнайко”, “Котя”, “Барвінок”, “Малятко”, “Стежка”, “Юний натураліст”, “Країна знань”, “Вулик”, “Однокласник”, “Дзвіночок”, “Казковий вечір”, “12плюс”, “Веселочка”, “Яблунька”, “Ліхтарик”, “Долонька”, “Артклас”, “Соняшник”.

Друга проблема – низька якість. У дитячій періодиці на сьогодні спостерігається дуже багато періодичних видань, які зникають так само швидко, як і з’являються. Це пов’язано, перш за все, з комерційним аспектом видавничої справи. Авторам небезпечно і невигідно співпрацювати з такими виданнями-одноденками, тому вони так неохоче контактують із дитячими виданнями. Саме через цей фактор якість періодики для дітей – невисока, особливо це стосується інформаційного наповнення журналів. Дуже мало періодичних дитячих видань, спрямованих на виховання маленьких читачів у патріотичному дусі, на прищеплення почуття гордості за свою країну та націю. Недостатньо журнальних і газетних текстів, матеріали яких відображали б психологічні, культурні, соціальні, ідеологічні особливості українців. Незначний масив медіапублікацій присвячено історичній, краєзнавчій, географічній тематиці, що давало б дітям можливість пізнати країну, в якій вони живуть, її минуле і сучасне. А відтак слід вести мову про розвиток у нашій країні медіапедагогіки, медіапсихології, медіаосвіти.

Мова дитячого видання – це особливий різновид літературної мови, тому вона має свої засоби виразності, дієвості, емоційності, свої естетичні ідеали. Особливої уваги потребує й лексична база текстів сучасних дитячих видань, оскільки часто словник, яким послуговується автор при написанні твору, не відповідає лексикону дитини конкретного віку, її життєвому, мовленнєвому досвіду; подекуди лексика як художніх, так і пізнавальних видань не охоплює всі сторони навчання і виховання. У текстах сучасної дитячої періодики можна зустріти діалектизми, жаргонізми, рідковживані слова, професіоналізми. Справжньою бідою сучасних україномовних журналів є суржик, який трапляється як в оригінальних, так і в перекладних текстах. А відтак невідповідність лексичної бази текстів розвитку маленького читача являється третьою проблемою дитячої періодики.

Медіатекст, адресований дитині – найбільш довірливий із усіх можливих читацьких категорій, має бути бездоганним щодо достовірності, точності використаного в ньому фактичного матеріалу. Дитина все сприймає на віру – слово, надто друковане, набуває в її очах абсолютного авторитету. Через брак досвіду і відповідних знань маленький читач не піддає сумніву адресовану їй інформацію, тому порушення правил подання фактичного матеріалу може негативно позначитися на подальшому інтелектуальному розвиткові дитини, сформувати у неї хибні уявлення про світ, і це є ще однією актуальною проблемою комунікації між читачем та виданням. Значним недоліком нинішніх дитячих видань є нерозуміння потреб маленького споживача. Як бачимо, всі проблеми дитячої періодики так чи інакше дотичні до медіаосвіти, медіапсихології, медіапедагогіки.

Саме тому редактор і автори повинні подивитись на дитину під новим кутом зору, створювати видання без штучних образів і комерційних передруків. Часопис має бути самобутнім, позбавленим копіювання і дефіциту творчої фантазії, наповненим яскравими враженнями, піднесеним настроєм, гумором та “цікавинками”. Щодо структури, то має простежуватися зв’язок між числами журналів чи газет, певними циклами публікацій однієї тематики, що свідчило б про систематизований вплив на свідомість читача, про вдосконалення часопису відповідно до зростання можливостей і запитів аудиторії. Такий процес можна схарактеризувати як зародження комунікації з дитиною через твір, яка відбувалася б на рівних. Поява і успішне функціонування таких часописів свідчила б про щире зацікавлення потребами юної особистості, про виникнення в суспільстві справжньої поваги до найменших читачів.

Отже, серед актуальних проблем дитячої журналістики можна виділити такі: одноманітність, низька якість видань, невідповідність лексичної бази текстів розвитку дитини, порушення правил подання фактичного матеріалу, нерозуміння потреб реципієнтів та інші. Фахівці галузі мають забезпечувати належний рівень своїх видань з опертям на медіапсихологію. Адже за своєю психологією діти значно більшою мірою схильні сприймати друковане слово як повчальну норму, ніж дорослі. Через це на сьогодні дуже важливо надати юному читачеві можливість розвиватися на високохудожніх зразках публіцистики. Суспільство мусить зробити все, щоб діти відчували до себе повагу та розуміння. Це потребує величезної відповідальності всіх дорослих і, передусім, спеціалістів, які працюють у дитячій періодиці, а також медіапедагогіці, медіапсихології.

Юлія Бондаренко, студентка Видавничо-поліграфічного інституту, Національного технічного університету України «КПІ»

Media Psychological Problems of Modern Periodicals for Children
Yuliya Bondarenko

The today’s market of periodicals for children is saturated and even oversaturated. However, most publications are very uniform, have similar structures, tasks and competitions.

Відгуки (1)

Ця стаття – скарб для мене. Дякую авторці!

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)