Формування культурних трендів через інтернет-спільноти

Христина Гац

Опубліковано: 22-11-2016

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Щоразу, коли у соціумі з’являються нові засоби масової комунікації, вони вносять свої зміни у життя людей. «Нові медіа змінюють мову, культуру, економіку, соціальну структуру, сприйняття людьми світу, ідентичність тощо», – ця цитата доктора наук із соціальної комунікації Н.І. Зражевської ще раз підтверджує те, що мас-медіа впливають на нашу свідомість і проникають у всі сфери суспільного життя. У ХХ столітті такими новими ЗМК були радіо та телебачення, а сьогодні – це інтернет. Віртуальна реальність не припиняє розвиватись і насправді є багато метаморфоз, які вона несе за собою. Нові інформаційні технології породили нові форми комунікації, а вони власне спровокували сучасні культурні зміни.

Справді, web 2.0 вийшло за рамки інформаційних технологій створення сайтів і організації соціальних мереж, і, як писала Н.Л. Соколова: «Торкнулось основ людської цивілізації, порушивши усталену громадську ієрархію і поставивши під загрозу традиційні культурні цінності». У віртуальній реальності людина отримує можливість не лише безмежно комунікувати, знаходити інформацію, а й долучатись до інтернет-спільнот за інтересами, для пізнання власного “я”, формуючи тим самим субкультури віртуального простору. Науковець Т.В. Мерщій пише, що субкультури в мережі є альтернативою масовій культурі. Відповідно інтернет як комунікаційна система має глобальне культурне значення. Власне з появою інтернет-спільнот прийшли нові зміни у поведінку, яка розвивається серед населення. Тобто під впливом нових медіа та web2.0. у популярній культурі почали зароджуватись нові тренди. І сьогодні надзвичайно важливим є вивчення нових культурних практик, які формуються через інтернет-спільноти і стають частиною буденного життя людей.

Що таке 10 років? Здається, що це вже й не так багато для світу. Але якщо сьогодні зробити екскурс у 2006 рік, то побачимо два різні суспільства. Насправді змінилось багато, і насамперед це помітно у масовій культурі. Спостерігаючи за сучасним суспільством, ми можемо прослідкувати, що різні процеси та явища набувають своєї популярності й актуальності саме через мережу інтернет. Е. Борисов та Н. Черняков стверджують, що віртуальна мережа стає загальнозначущим способом діяльності і породжує культурно-семіотичні форми в рамках культури постіндустріального суспільства. Відповідно, коли у соціокультурному просторі зароджується якийсь процес, феномен чи явище, навколо них починають гуртуватися спільноти в інтернеті, які не обов’язково можуть перетворитися на стійку субкультуру, проте, якщо така трансформація відбувається, ці групи людей починають продукувати та розвивати нові тенденції поведінки – культурні тренди.

Поняття «тренд» використовується у багатьох науках і має принципово різне значення. Спостереження К.А. Бондаренко показали, що в економіці під трендом розуміють напрям руху показників в рамках технічного аналізу індексів і цін; тренд у моді – це актуальна, короткострокова тенденція, що повторюється. У загальному значенні тренд розуміють як новий напрям, значуще явище, що здатне увійти в життя суспільства і вплинути на стиль життя, спілкування і способи соціальної взаємодії, науково-технологічний прогрес, політичне та економічне життя і на розвиток цивілізації. У випадку з культурним трендом – це тенденції й специфіка поведінки, яка поширюється серед великої кількості населення і стає колективно наслідуваною, оскільки вважається актуальною та популярною.

У сучасному суспільстві можна виокремити домінування таких культурних трендів як коворкінг, фріланс, «модні звички» (культурні примхи),мобільність комунікації, модифікація тіла, візуалізація життя, «фешн», фемінізація масової культури, радикальний шик. Ці всі актуальні тенденції поведінки з’явились у нас з розвитком інтернет-спільнот і не перестають розвиватись.

Люди постійно перевіряють свої мобільні телефони, соціальні мережі, щоб не пропустити щось важливе, щоб бути, як то кажуть, завжди в тренді. Прогнози від ZenithOptimedia показують, що до 2017 року люди по всьому світі проводитимуть щодня 506 хвилин в інтернеті. Тобто більше 8 годин на добу ми присвячуємо своїм гаджетам та інтернет-спільнотам. Часто ми навіть вже не контролюємо цієї «модної звички» і робимо це все підсвідомо. Саме така тенденція поведінки і є найпростішим прикладом культурного тренду – «модні звички».

Поява та розвиток соціальних мереж («Facebook» та «Вконтакте») породили таке поняття як «лайк», за допомогою якого певна соціальна група виражає свої захоплення і вподобання, а через ці уподобання формуються звички та переконання. Власне із феноменом соціального мережевого «лайку» напряму пов’язаний культурний тренд «модні звички» (культурні примхи). Саме кількість «лайків» визначає приживеться чи вмре та чи інша форма культурної примхи. Ще однією характерною ознакою цього культурного тренду є новизна, навіть велика кількість «лайків» не гарантує тривалості життя модної звички, оскільки все нове, що з’являється в мережі, перехоплює увагу людей. Специфіка поведінки, пов’язана із вподобаннями, може бути різноманітною: від використання мов, одягу, фінансових вкладень, і навіть до вибору продуктів харчування чи способу відпочинку. Люди визначають для себе подобається їм це чи ні, хотіли б вони так зробити чи мати таке через кількість «лайків», які вже зібрав той чи інших пост, фото, відео, стаття. Як писав Том Вандербільт у своїй книзі «You May Also Like»: «Людям часто подобається те, що подобається їхнім друзям; що мало би їм подобатися за велінням моди (навіть якщо вони про це ніколи не чули раніше) – і дуже часто люди не можуть пояснити, чому саме їм подобається / не подобається те чи інше». Сьогодні в інтернет-мережі можна прослідкувати явище, що все з великою кількістю «лайків» опиняється в топах пошуку, пролазить до нас у стрічки, навіть якщо ми про це не думали, і відповідно впливає на нашу поведінку. Тобто все, що набуває популярності в рамках однієї субкультури, розповзається по інтернет-спільнотах, а люди вже під впливом великої кількості «лайків» формують звички, які стають масовою формою поведінки, колективно наслідуються, оскільки вважаються актуальними та популярними. Та не тільки соціальні мережі формують модні звички, це можуть бути форуми, різноманітні сайти, де замість «лайків» працюють «оцінки», «рейтинги», «коментарі», «відгуки».

Якщо ж повернутись до порівняння суспільств з 10-ти річним відривом, то легко можна побачити, що з появою інтернет-спільнот, і зокрема «лайків» у них, у 2016 році ми маємо такий культурний тренд як «модні звички» (культурні примхи). Суть якого полягає у швидкій та масовій поведінковій реакції людей, тенденції поводитись, виглядати так, як схвалено в інтернеті, вибирати і хотіти саме те, що стало популярним в мережі. Тобто саме через інтернет-спільноти у людей сформувалась звичка регулярно заходити в інтернет, щоб бути в курсі всіх новин і новинок навіть без потреби, шукати і перевіряти все «в інтернеті» перед тим, як щось зробити, придбати чи банально вирішити який фільм дивитись. І тут вступають в гру відгуки, кількість «лайків», оцінки, рейтинги та коментарі, які впливають на наш вибір і поведінку.

Також ще одним із поширених культурних трендів, які сформувались через інтернет-спільноти і сьогодні стали невід’ємною частиною життя багатьох людей, є візуалізація життя. А простіше кажучи, наша пристрасна любов до селфі та поширення подій з особистого життя через свої акаунти у соціальних мережах.

Візуальна презентація себе почала набирати обертів з початку ХХІ століття. Появу «селфі» датують 2002 роком на австралійських інтернет-форумах, проте широку популярність воно отримало на початку 2010-х років через інтернет-спільноту Instagram. А у 2013 році Oxford English Dictionary оголосив «селфі» міжнародним словом і додав його до офіційного складу, розтлумачивши «селфі» як автопортрет, зроблений за допомогою смартфону або веб-камери і поширений через соціальні мережі. Вдосконалення технологій, а саме мобільних пристроїв з фотокамерами,та розвиток соціальних мереж дали початок для формування такого культурного тренду як візуалізація життя.

Попереднє покоління бачило себе зазвичай тільки у дзеркалі. Але дзеркало не показує нам те, як бачать нас збоку інші. А сьогодні більшість молодих людей споглядали тисячі образів себе, які сприймають люди навколо. Через селфі молодь формує та вдосконалює свій імідж для суспільного споживання. Колись люди робили просто фото на згадку, але з розвитком технологій та появою соціальних мереж це стало масовою тенденцією поведінки задля створення та підтвердження власного соціального іміджу та популярності. Раніше кожен індивід був пов’язаний з порівняно невеликою кількістю людей, які оточували його у повсякденному житті, а зараз наші суспільні стосунки пов’язують нас із значно більшою кількістю людей, проте не як з цілісними особистостями, а тільки з їхніми «аспектами». Тобто ми знаємо багато людей та про їхнє особисте через соціальні мережі, блоги, особисті сайти, хоча можемо ніколи не пересіктись з ними в реальності, оскільки сучасному суспільству притаманна візуалізація життя. За простими фото та відео сьогодні розкриваються історії та світи людей, які безперервно показують де вони, з ким, що роблять, як виглядають, що у них в руках. Відповідно візуалізація життя як культурний тренд передбачає таку тенденцію поведінки як знімання себе та висвітлення деталей зі свого життя в інтернет-спільнотах з метою формування власного іміджу чи самоствердження.

З розвитком інтернет-спільнот, а саме соціальних мереж, змінюються не тільки формати подання інформації та форми соціальних комунікацій, а модифікується саме людина в них. Інтернет настільки глибоко вкоренився у житті своїх споживачів, що через його віртуальні спільноти формуються тенденції масової поведінки, яка напряму впливає на популярну культуру в нашій реальності. У повсякденному житті з’явилось багато нових термінів та явищ, наприклад, профіль у соціальній мережі, аватарка, лайк, селфі, підписники, які стали елементами формування культурних трендів. Відповідно, коли відбуваються зміни у поведінці людей, змінюється і масова культура. Сьогодні більшість людей не може жити без систематичної перевірки свого телефону та соціальних мереж, не може обрати без пошуку найактуальнішого та найпопулярнішого в інтернеті, не може існувати без знімання свого життя та висвітлення в інтернеті того хто він, щоб отримати в результаті позитивне ствердження інших. Відповідно культурні тренди формуються через інтернет-спільноти та витікають в реальність у масовій культурі, впливаючи не тільки на формування цінностей, сприйняття та вибір, а й на соціальні стосунки між людьми.

Христина Гац, студентка факультету журналістики ім. І. Франка

 Використані джерела

  1. Борисов Е. Интернет-коммуникации: культурно-семиотические формы и социальные технологии / Е. Борисов, Н. Черняков // Наукові записки Луганського національного університету : зб. наук. пр. — Луганськ, 2010. — Вип. ІХ. — Пред’явлення світу в гуманітарних дискурсах ХХІ століття. — С. 135—142.
  2. Денисюк Ж.З. Віртуальність масової культури як поле конструювання уявних ідентичностей / Ж.З. Денисюк // Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. – 2016. – Вип. 1. – С. 8-12. – Режим доступу : http://www.visnyknakkkim.in.ua/index.php/visnyk/article/view/7/6
  3. Зражевська Н. І. Нові медіа і нові форми комунікації в медіакультурі / Н. І. Зражевська // Актуальні питання масової комунікації. – 2013. – Вип. 14. – С. 70-75. – Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/apmk_2013_14_16
  4. Пелещишин А. М. Аналіз існуючих типів віртуальних спільнот у мережі інтернет та побудова моделі віртуальної спільноти на основі веб-форуму / А. М. Пелещишин, Р. Б. Кравець, Ю.О. Сєров // Інформаційні системи та мережі: Вісник Національного університету «Львівська політехніка». – 2011. – № 699. – С. 212–221.
  5. Соколова Н. Л. Популярная культура Web 2.0: к картографи современного медиаландшафта: монография/Н.Л. Соколова. – Самара: Видавництво «Самарський університет», –204 с.
  6. Crouch A. Ten Most Significant Cultural Trendsofthe Last Decade/ A. Crouch. – USA. – 2014. http://qideas.org/articles/ten-most-significant-cultural-trends-of-the-last-decade/
  7. Психологія «лайку» — як бути з нашими уподобаннями в часи соцмереж [Електронний ресурс ]О.Мельник//blog.imena.ua. – 2016. – Режим доступу :https://www.imena.ua/blog/like-psychology/
  8. Бондаренко К.А. Сучасні тренди розвитку суспільства як підґрунтя розробки рекламної кампанії / К.А. Бондаренко // Науковий вісник Херсонського державного університету. – 2014. – Вип. 6. – С.108-112. – Режим доступу: http://www.ej.kherson.ua/journal/economic_06/93.pdf
  9. Oxford English Dictionary [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://en.oxforddictionaries.com/definition/selfie
  10. Кулик О.В. Філософія : Навчальний посібник для вищих навчальних закладів ІІІ – ІV рівнів акредитації/ О.В. Кулик. – Дніпропетровськ: Монолит, 2013. – 692с. – Режим доступу:  https://sites.google.com/site/kuliktexts/-filosofia-navcalnij-posibnik-kulika-o-v/tema-3-5-globalni-problemi-sucasnosti

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)