Ів Аньєс: «Журналістика – це щось більше, ніж професія!»

Вікторія Михальчук

Опубліковано: 18-11-2013

Розділи: Медіа-філософія.

0

Французький репортер, екс-редактор газети «Le Monde», директор Центру підготовки і перепідготовки журналістів у Парижі, автор «Підручника журналістики», Ів Аньєс прочитав лекцію на тему «Журналістська професійна етика як мета для мас-медіа, журналістів, публіки» в приміщенні Школи журналістики УКУ.

Ів Аньєс розповів про особливості французької журналістики та зізнався, що у Франції журналістика має спеціальний статус, оскільки суспільство визнає її роль у розвитку демократії.

Екс-редактор визначив декілька головних рис справжньої журналістики:

  • Журналіст повинен бути чесним і правдивим у висвітленні інформації.
  • Справедливим у поданні думок і різних сторін.
  • Зрівноваженим та незалежним  від джерел, об’єктивним у висвітленні інформації.

Але чого хочуть від журналістики звичайні читачі/слухачі/глядачі? Відповідь проста – повної свободи висловлювання. Французький журналіст до цього додав: «Громадськість є справжнім шефом журналіста. Журналісти повинні писати не для працедавця, а для громадськості». Тобто свобода висловлювання саме у тому, аби звичайна людина могла оцінити ситуацію адекватно. Ів Аньєс також наголосив, що при написанні матеріалу обов’язково потрібно висвітлювати позицію кожної зі сторін: і керівників, і звичайних працівників – якщо між ними виникла суперечка. Аудиторія повинна побачити усі можливі сторони проблеми, а висновок зробити самостійно.

«Кодекси повинні визначатися самою професією, а не державою чи громадськістю», журналіст повинен вміти відстояти свою позицію. Також Ів Аньєс закликає журналістів поменше оперувати емоціями людей, оскільки це хавдання маркетологів. А от для того, щоб зацікавити своїх прихильників, варто завжди шукати для них нову подію, якої ще не було, бо «справа журналіста – допомогти зрозуміти світ».

Також розглянули питання актуальності старих медій (газета, радіо, телебачення), порівняно з новими (Інтернет), питання перевірки інформації у її правдивості, а також її актуальності.

У французьких виданнях джинси немає. Зате присутні такі огріхи:

  • Медіа копіюють одні одних, подають одну і ту ж інформацію. А лідером є агентство France Press.
  • Журналістика Франції вийшла з політики та літератури – сфер, які формують думку. Це суперечить англосаксонській журналістиці факту.
  • Спектакль з фактів, а не їх пояснення.
  • Поверховість  і спрощення.
  • Персоналізація та емоції на шкоду роздумуванню.

Також йгла мова про журналістські розслідування. «Я не люблю терміну «розслідування», – зазначає Ів Аньєс, – бо вважаю, що вся праця журналіста полягає у розслідуванні, перевірці фактів, дослідженні інформації. Завдання журналіста дізнатися правду».

На завершення французький колега побажав: «Намагайтеся бути кращими, ніж ми».

Довідка. “Підручник із журналістики” Іва Аньєса був уперше опублікований 2002-го, зараз готується його третє видання.

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)