Юліана Лавриш
Опубліковано: 04-11-2009
Розділи: Медіа-філософія, Огляди, аналітика, Онлайн - журналістика.
3
Друг - Платон, але істина дорожча. Приблизно так виглядає основний напрям роботи інтернет-видання і водночас журналу “Телекритика” – критика для змін на краще. Чи можуть окремі медіа об’єктивно аналізувати своїх колег, перебуваючи у тому ж журналістському спектрі? Питання більш ніж риторичне. Під час зустрічі зі студентами факультету журналістики Львівського національного університету ім. Івана Франка, журналіст...
Юлія Голоднікова, м. Сімферополь
Опубліковано: 20-03-2009
Розділи: Друковані версії, Медіа-філософія, №16.
7
Медіакритика – галузь гуманітарного знання, що вивчає буття, культуру, еволюцію мас-медіа в площині людської взаємодії і людську взаємодію в контексті реальності, яку відбивають мас-медіа. Медіакритика виникає на межі таких наук, як соціологія, філософія, соціальна психологія, теорія масової комунікації, теорія журналістики, і стає міждисциплінарним комплексом теоретико-методологічних гіпотез, що претендують на різнобічне розуміння медій.
Українська медіакритика, як і...
Марія Титаренко
Опубліковано: 22-01-2009
Розділи: Друковані версії, Медіа-філософія, №14.
1
БІНОМ — ФАНТОМ?
Із появою електронної журналістики, окресленої за зразком постмодернізму “постжурналістикою”, з’явилась нова бінарна опозиція журналістика-постжурналістика. Поява цього біному цілком логічна: усе нове зазвичай протистоїть старому. Чимало дослідників, ламаючи наукові списи, розподілилися на два ворожі табори: консерваторів (які найчастіше репрезентують погляди технофобів) та, відповідно, новаторів-технократів. Проте безпосереднім учасникам неожурналістського процесу (видавцям, редакторам, авторам та реципієнтам)...
Мирослава Чабаненко
Опубліковано: 04-11-2008
Розділи: Медіа-філософія.
0
Розвиток культури і цивілізації призвів до виникнення писаного й друкованого слова, радіо, телебачення, тобто все нових і нових різновидів медіумів. Проте сучасні інтеграційні тенденції – все в одному – знову провадять світ якщо не до єдиного медіуму, то принаймні до зменшення їхньої кількості.
Людмила Павлюк
Опубліковано: 17-10-2008
Розділи: Медіа-філософія, №01.
0
Комунікативний процес – це передача від адресата до адресанта не лише раціональних логічних схем, а й емотивних імпульсів, чуттєвих сигналів. Що більше концепти здатні розвивати і передавати сенсорні вібрації, тим легше вони вкарбовуються у пам”ять, проникають у підсвідомість і, отже, приходять до влади. Максимально еротизована, сенсуалізована сучасна масова культура робить образ адресата повідомлень імперсональним, а...