Рецензія на YouTube: яких змін зазнав жанр з моменту популяризації на відеохостингу

Святослав Сапєгін

Опубліковано: 18-03-2024

Розділи: Огляди, аналітика.

0

На відміну від друкованого видання чи телебачення, необов’язково мати профільну освіту чи досвід роботи, щоб самостійно створити інтернет-блог й писати в ньому про все, що заманеться. Через це зараз можна знайти блог, форум або профіль в соціальній мережі практично на будь-яку тему, і автору кожної з таких платформ кортить поділитися зі світом власною думкою. Робить він це, зазвичай, у форматі відомого жанру журналістики — рецензії.

Лагідний маркетинг: як працює нативна реклама в медіа

Святослав Сапєгін

Опубліковано: 17-03-2024

Розділи: Реклама.

0

Онлайн-медіа, подібно до друкованих видань, телеканалів та радіо, знайшли свої шляхи монетизації контенту. Найпоширеніший це, звісно ж, розміщення реклами. Закон України “Про рекламу” визначає, що будь-який матеріал, опублікований з комерційною метою, повинен маркуватися як “Реклама” або “На правах реклами”. Однак читачі, побачивши пряму згадку про рекламу, можуть зреагувати негативно й пропустити подібне оголошення. Через це інтернет-ЗМІ часто застосовують креативні підходи до промоції, серед яких — партнерська стаття.

Комаха Кідрука, анекдот Януковича і Жадан у світі “Барбі”: що медіа пишуть про ШІ в книжковій сфері

Марина Кравчук

Опубліковано: 16-03-2024

Розділи: Нові технології медіа.

0

Штучний інтелект заполонив ледь не все, що нас оточує: Coca-Cola і HELL ENERGY випускають напої, згенеровані ШІ, в Україні чат-боти завдяки штучному інтелекту розпізнають обличчя колаборантів, а в Німеччині планують запустити радіостанцію, якою повністю керуватиме ШІ. Але чи не найбільше дискусій і навіть скандалів породжує використання штучного інтелекту на книжковому ринку.

У смітник чи на полицю: що медійники закликають робити з російською книжкою

Марина Кравчук

Опубліковано: 15-03-2024

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Раніше ми вже писали про деколонізацію і чому культура та література не поза політикою, а в самому її центрі. Через культурну експансію Росії, яка відбувалась століттями, чимало українців мали, а хтось і досі має російську книжку вдома. Розглянемо, які поради щодо неї можна побачити в медіа.

Найкраще застосування штучного інтелекту: як ШІ технології служать пропаганді

Поліна Грицик

Опубліковано: 14-03-2024

Розділи: За що критикують медіа?, Маніпуляція, пропаганда, Нові технології медіа, Фальсифікація, містифікація.

0

Ще на початку 2022 року ми переживали через фотофейки, маніпулятивні фотографії з недостатнім контекстом і гучними заголовками та закликами, а сьогодні пропагандисти здатні згенерувати будь що: від протестів, яких ніколи не було, до фотографій постраждалих від обстрілу. Всі говорять про те, як штучний інтелект змінить індустрії і підвищить ефективність працівників, але недостатньо піднімають дійсно важливу тему: як штучний інтелект вже сьогодні використовують з метою політичної пропаганди.

Як медіа борються з дезінформацію: 5 найважливіших стратегій

Наталія Каплун

Опубліковано: 13-03-2024

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Сотні новинних заголовків, повідомлень, сюжетів, репортажів, та іншого контенту, який можуть запропонувати соцмережі, людина сприймає як важливу інформацію. Своєю чергою цю інформацію вона передає іншим, таким же людям, як і вона сама. І якщо хоча б 1% здобутої інформації - “деза”, прихована (або й не зовсім) пропаганда - кожен, хто прокоментував, репостнув або поділився з друзями - став ненавмисним учасником величезної пропагандистської машини, яка робить усе, щоб дискредитувати Україну: як в очах союзників, так і в очах самих українців.

Що почитати: огляд 7-ми найякісніших онлайн-медіа за версією ІМІ

Наталія Каплун

Опубліковано: 12-03-2024

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Якість та достовірність інформації, що подається в медіа - завжди була важливим критерієм, який впливав на відгуки про те чи інше видання. Проте, після початку повномасштабного вторгнення питання достовірності та дотримання журналістських стандартів стоїть гостріше, ніж будь-коли. І якщо раніше недостовірність в публікаціях - це ймовірність отримати негативну оцінку, то зараз - загроза репутації та існування медіа.

Як цифри стають контентом: журналістика даних і її (не)розважальні грані

Марина Кравчук

Опубліковано: 11-03-2024

Розділи: Нові технології медіа, Стандарти якісної журналістики.

0

Дата-журналісти створюють матеріали, які захоплюють візуально, вражають об’ємом опрацьованої інформації і розповідають історії, які не мають права бути проігнорованими. Чому журналістика даних стала трендом у медіа? Чим вирізняється тематика дата-журналістики у США? І як маніпулюють за допомогою журналістики даних?

Державні інфлюенсери: як Президенти України та США взаємодіють з підписниками в онлайні

Ніколетта Мірявець

Опубліковано: 10-03-2024

Розділи: Огляди, аналітика.

0

Розвиток соціальних платформ змінює ставлення та вимоги до офіційних державних осіб. Якщо раніше побачити президента країни було можливо тільки у теленовинах, то зараз люди мають можливість не лише бачити очільників держав, а й слідкувати за кожним їхнім днем. Сучасні користувачі вимагають від обраних кандидатів активного щоденного звітування, сенсаційних висловлювань та вчинків. Офіційних осіб неначе оцифровано та перенесено у віртуальну реальність, де вони мають змогу поспілкуватися та взаємодіяти з кожним своїм підписником.

Сексизм у рекламі: дискримінація під маскою креативності

Вікторія Пилипюк

Опубліковано: 08-03-2024

Розділи: Еротизація та сексизм, За що критикують медіа?, Реклама.

0

Реклама, яка пронизує наше щоденне життя, не лише віддзеркалює, але й активно формує соціальні відносини та створює інформаційне оточення, що визначає нашу соціальну поведінку. Дискримінаційні повідомлення в рекламі стають закликами до неповаги, а також твердженнями про переваги або меншовартість певних груп людей. Зараз в Україні заборонені рекламні матеріали, які демонструють будь-яку форму переваги однієї статі над іншою, утверджують стереотипні ролі для жінок і чоловіків, або зображують насильство на підґрунті статі, а також зводять людину до ролі сексуального об’єкта.