Свобода слова+державний інтерес=?

Олександр Прокопенко, студент

Опубліковано: 13-01-2009

Розділи: №04, Друковані версії.

0

“ОРТ міжнародне” — єдиний канал, який я, житель Києва, маю змогу  дивитися  через міські кабельні мережі. Трагічні події у Москві мобілізували телекомпанію: вона оперативно перебудувала інформаційне мовлення, подаючи в ефір екстренні повідомлення ледве не щогодини. Якщо припустити, що терористи в театральному центрі мали змогу дивитися „ОРТ-М”, то безславний фінал їхньої „місії” виглядав цілком логічним. Починаючи від перших повідомлень про захоплення заручників, канал свідомо заспокоював, навіть „заколисував” громадську думку: мовляв, влада налаштована на діалог, ось Путін з Лужковим та Примаковим говорять про компроміс, про порятунок людських життів…

З точки зору державних інтересів це, мабуть, правильно: коли країна у стані сильного стресу, снодійне їй не зашкодить. Проте у суботу світ прокинувся з новиною: об’єкт на Дубровці взято штурмом! „ОРТ-М” знову і знову демонструє кадри: нічна стрілянина біля входу, вбиті терористи на стільцях у глядацькій залі… І вкотре повторює свою версію подій: влада готувалася до переговорів, але терористи першими відкрили вогонь (варіант — почали вбивати заручників), тож спецпідрозділи змушені були… Хоча кожен, хто хоч раз дивився кіно про терористів, знає: перше, що робить командир спецпідрозділу у подібних випадках — негайно готує свої війська до жорстких силових дій! І, отримавши команду „згори”, миттєво їх розпочинає! Тоді навіщо велика й серйозна телекомпанія так наївно намагається виправдати рішення Путіна провести операцію? Причина стала зрозумілою пізніше, коли з різних джерел почали надходити дані про значні жертви серед заручників. Але і про жертви, і про факт застосування газу глядачі „ОРТ-М” вперше почули лише о 18.00. — тобто, аж через півдоби після проведення операції! Тоді, суботнього вечора, „ОРТ-М” фактично розпочало власну “спецоперацію”: іноземні, в тому числі українські ЗМІ, говорять про катастрофічне зростання кількості загиблих — російська телекомпанія про це просто мовчить; іноземні ЗМІ кажуть, що люди вмирають в лікарнях від „снодійного” газу – російська телекомпанія розповідає про летальні випадки через „серцеву недостатність”. Замість того, щоб назвати справжню назву газу і попередити про наслідки його застосування, „ОРТ-М” запрошує у студію… психолога. Безперечно, шокованій країні це теж потрібно, але ж люди передусім хочуть знати інше: чому „успішна операція” коштувала насправді так дорого?

Неділя, 21.00. за київським часом. Програма „Врємя” дає серію оптимістичних репортажів: ось колишніх заручників виписали з лікарень, ось колектив мюзиклу „Норд-Ост” приходить до тями після дводобового жахіття… Про кількість жертв — те, з чого розпочинають новини усі телекомпанії світу — знову ані слова. І лише десь на десятій хвилині випуску лікар, запрошений до студії, ніби між іншим каже, що кількість жертв досягла вже майже 120 осіб. Причому половину з них досі не впізнано! У цей момент обличчя ведучої Єкатєріни Андрєєвої зніяковіло… Мабуть, про це з гостем студії попередньо не домовлялися…

Зрозуміло, що за часів Інтернету та супутникових антен „ОРТ-М” не може просто ігнорувати певні факти. Але потужна телекомпанія, максимально наближена до російської влади, як бачимо, послідовно намагається розташовувати ці факти на периферії глядацького сприйняття як щось незначне і взагалі вторинне. Що блискуче проілюстрував того ж недільного вечора Міхаїл Леонтьєв — обличчя програми „Однако”.

Штатний „телекілер” каналу почав з демонстрації статті „Газ-убийца” в газеті „Коммерсантъ”. „Кончайте, ребята!” — патетично почав ведучий. „Ну, зачем вам знать количество жертв? Вы что, можете им чем-то помочь?” Після цього з Леонтьєва посипалося, як з рога словесного достатку: „зазомбированные дебилы” (це про терористів), „наш друг Шредер” (це про Б. Нємцова, який висловився за продовження переговорів у Чечні). Дуже скоро настав момент очевидного авторського зриву: „… как сказал бендеровец (орфоепію збережено) — „бей жидов, спасай Россию!”. До чого і для чого це було сказано, та ще й на каналі, який транслюється також на Ізраїль?  Тут в перебіг передачі негайно втрутилась цензура — і замість неголеного обличчя оратора на екрані раптово з’явилися кадри з якогось радянського фантастичного бойовика 50-х років, не анонсованого у програмі (як потім з’ясувалося, це була „Таємниця двох океанів”). Важко сказати, хто саме натиснув кнопку „СТОП” — чи хтось із топ-менеджерів телекомпанії, а чи безпосередньо „рука Кремля”. Можна лише зауважити, що це був чи не єдиний приклад позитивної, корисної цензури на каналі, що взагалі-то ставить собі за мету максимальне неінформування громадськості на теми, максимально незручні для влади. На каналі, який, схоже, готовий жертвувати власним рейтингом задля того, щоб, боронь боже, не впав „головний рейтинг країни” — президентський.

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)