“Реальне телебачення” – втеча від реалій чи спотворена реальність

Н.Шилова, студентка

Опубліковано: 13-01-2009

Розділи: №04, Друковані версії.

0

Одним з потаємних бажань людини було і залишається підглядання за чужим життям. Як ми намагаємося приховати від самих себе цю, подекуди не дуже пристойну, цікавість, все ж таки не оминаємо жодної можливості побачити чи підслухати чужі переживання, невдачі та мрії. Дуже приємно дізнаватись, що не лише в тебе виникає така цікавість, що вона є в кожного, тільки проявляється в різних формах: хтось підслуховує через стінку як сваряться сусіди, а хтось просто сідає перед телевізором. На втіху багатьом, зараз існує безліч так званих “reality show” — “реальних видовищ”, які дозволяють “законно” спостерігати за життям інших людей.

На Заході “reality show” з’явились набагато раніше ніж в нас, тому пік своєї популярності вони вже пережили. В Україні, незважаючи на велику кількість подібних проектів, “реальні шоу” все ще найрейтинговіші серед передач, їх показують у “прайм-тайм” та отримують величезні прибутки за розміщення реклами. Прийшли вони на зміну ігровим передачам на кшталт “Поля чудес” та “Кохання з першого погляду”, в яких учасники, відповідаючи на запитання ведучих, лише привідкривали завісу свого приватного життя. Глядачам же хотілось більшого. От телепродюсери і вирішили задовольнити бажання аудиторії.

На теренах СНД перше “реальне шоу” з’явилося в Росії. Шоу “За склом” своєю назвою повністю відображає суть проекту. Спостерігаючи за героями  передачі, глядач ніби зазирав у вікно без фіранок, що у будинку навпроти. Російське шоу “За склом” не було оригінальним проектом, а лише аналогом подібної закордонної передачі, і стало добрим прикладом мега-успішної телепередачі з незначним вкладанням коштів. Концентрація уваги — лише на персонажах, які їдять, сплять, ходять у нижній білизні, миються в душі, а головне – намагаються  “грати в кохання”.  Саме “грати”, бо у щирість почуттів, слів та дій перед десятками телекамер вірить хіба що наївний глядач.

Наступний, спільний українсько-російський проект “Останній герой” вразив своїм розмахом. Крім обговорювання стосунків між учасниками, глядачів ще  цікавило, скільки ж грошей було вкладено у зйомки програми. Адже приваблювали вже не тільки самі герої, але й розкішні краєвиди, на тлі яких, знову ж таки, сльози, сміх та “кохання”.

Наступні проекти “За склом-2”, “Останній герой-2”, “Тепер ти в армії”, “Козаки-розбійники” – не викликали такого захоплення, як “піонери реальних шоу”. Перші два через те, що були лише продовженням, всі вже знали, за яким сценарієм відбуватимуться події. А проекти “Нового каналу” через малобюджетність та слабкий склад гравців справляли враження “провінційних”.

Найцікавішими та найрейтинговішими останніми проектами стали “Гарем” та “Стати зіркою”. “Стати зіркою” – завдяки цікавій ідеї та талановитим учасникам. “Гарем” – через екзотичні пейзажі та підвищений еротизм. Трагічна загибель одного з учасників шоу “Гарем” глибоко вразила всіх глядачів. Це зайвий раз довело, що герої телевидовищ стають заледве не членами родини кожного, хто дивиться подібні передачі. Адже мало хто з них так само переживав смерть інших, “чужих” людей, які, скажімо, загинули під час трагічних подій у Москві. Телемани не бачать того, що діється навколо них в реальному житті, водночас глибоко переживають події на екрані.

Переважно це відбувається з людьми, власне життя яких не є таким наповненим і цікавим. Ось вони і намагаються хоч на п’ятдесят хвилин увійти в життя інших людей. А продюсери “реальних шоу” враховують бажання глядачів, створюючи зовсім “реальне” та яскраве життя. Адже ніхто, крім творців та учасників, не знає, що ж насправді діється на знімальному майданчику. Може, щоб не розкривати нікому цієї таємниці, в правилах набору учасників написано, що журналістів у подібні шоу не беруть.

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)