Львів у “www” світі

Анастасія Канарська

Опубліковано: 13-01-2009

Розділи: №04, Друковані версії.

0

“Eine Stadt im Mittelpunkt Europas” – такий підзаголовок має німецькомовний буклет про Львів, в якому йдеться зовсім не про культуру й історію нашого міста. Це такий собі андеграундний буклетик. “Ось дивіться – такого ви точно ще не бачили! І це все тут, близько – в Європі”, — таку інформацію пропонують німецькомовним читачам автори цього проекту. На першій сторінці ми бачимо старенького жебрака – “яскравого представника нашого європейського міста”, сумні очі втомленої життям жінки, дядьків-картярів у парку біля університету, бабусю, яка продає вишивані рушники й іншу  всяку всячину:  солдатів з відстороненими поглядами, хлопчаків, що розважаються на вулиці… Словом, побачивши це, порядний бюргер може добряче перестрашитись, а простий львів’янин — не повірити своїм очам і справедливо обуритись.
Це яскравий приклад того, що інформація більшою чи меншою мірою завжди є суб’єктивною. Адже за бажанням можна висмикнути декілька фактів із контексту, щоб довести будь-яку потрібну ідею.

Переглянувши низку чужоземних матеріалів чи веб-сайтів про Львів, переконуємося про необхідність якісної рекламної, об’єктивної інформації з нашого боку. Позитивної пропаганди…   Що натомість маємо? Для прикладу, на сайті www.lviv.ua переважна більшість лінків є недоступною, інформація не поновлюється, а з розділом “Культура і мистецтво” взагалі плачевна ситуація: складається враження, що мистецтво насправді в нашому місті й “не ночувало”… Не відкривається сторінка  Львівського національного академічного театру опери та балету, зате компанія з продажу квитків “Дік Арт”, активно інформує про проведення концертів Крістіни Орбакайте, Бориса Мойсеєва і московського балету “Тодес”. Трохи краща ситуація на http://about.lviv.ua — англомовному сайті для туристів: там є і про театри, і про галереї та музеї, і про церкви та замки довкола Львова, але аж надто часто трапляються неточності й, на мою думку, таки бракує фотоматеріалів (сторінка ж для іноземців). Щодо фотогалерей, то можна порекомендувати http://www.leopolis.lviv.net .

При перегляді згаданих сторінок, складається враження, що нашим містом більше цікавляться  іноземці, ніж ми самі. І пишуть вони не лише критичні речі, але й дуже часто захоплюються Львовом.

Такою приємною несподіванкою є веб-сайт Ніка Бабіна, вихідця зі Львова, http://www.lvov.us/index.htm . Ця сторінка справді зроблена з великою любов’ю до нашого міста. Автор опрацював величезну кількість матеріалу, щоб подати найповнішу картину. Ретельно складений алфавітний покажчик імен видатних львів’ян з інформацією про них і додатковими посиланнями на інші матеріали про кожного з них. Тут можна побачити старі світлини та поштівки і навіть австро-угорські мапи.

В певному сенсі зворушливим є персональний сайт російського туриста http://stas.uazone.net/Lviv/, який, завітавши на один день до Львова, був настільки вражений, що вирішив розказати про це всьому світу.

Дуже багато є польських веб-сторінок, присвячених нашому місту й пройнятих тугою за “польським” Львовом. Саме на деяких з них можна побачити витягування фактів із контексту: пияки на вулицях і “національно стурбовані” особи, і – суцільний соцреалізм… Звичайно, все це поруч із незрівнянною архітектурою і шармом львівських кав’ярень. Однак на їх переважну думку, все позитивне –  це від Польщі, а негативне – від України.

Таке враження, що ми зовсім не володіємо інформацією про наше місто, в тому сенсі, що не можемо (чи не хочемо) поки що нічого сказати ні про себе, ні  у відповідь. Ну, майже нічого… А варто було б.

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)