Мережева журналістика. Яка вона?

Арсен Данилюк

Опубліковано: 17-10-2008

Розділи: №01.

0

В Україні вже з’явилось чимало видань, які функціонують тільки в Інтернеті і не мають своєї off-line копії. Як зазначає у статті “Сетелистика” Д.Смірнов, ідея використання Інтернету як ЗМК має два джерела походження: прихід “стандартної” газетної журналістики в мережу, і власне Інтернет, точніше одна з його наймасовіших складників — Всесвітнє павутиння (WorldWideWeb). Д. Смірнов пише про це так: “Будь-який власник своєї, сторінки в Мережі – по суті журналіст. І немає значення, усвідомлює він це, чи ні. Будь-хто в мережі — потенційний журналіст, оскільки він може зробити так, що його (і саме його) думка може швидко стати відомою будь-якій кількості людей”.
Особливості технології передачі інформації через комп’ютерні мережі надають інтернет-виданням принципово нові можливостей. Виникла потреба докорінно переосмислити такі, здавалося, фундаментальні категорії традиційних ЗМІ, як періодичність виходу, наклад, масова авдиторія, читацький інтерес тощо.
Проте в інтернет-версіях традиційних ЗМК їх використовують неповністю. Оскільки для віртуальних видань Інтернет це — єдина сфера діяльності, вони намагаються реалізувати ці можливості  якнайповніше.
Використання мультимедіа. Практично всі інтернет-видання прийнято називати інтернет-газетами або ж інтернет-журналами. Чому? Передусім тому, що Інтернет — гіпертекстуальна мережа. Із  технологічних причин (що дає підстави прогнозувати бурхливий розвиток мультимедіа в недалекому майбутньому) користувач має справу ізтекстом, а не з cимволом. І щоменш потужним є канал підключення до Інтернету, то більшою є частка текстів у загальному обсязі інформації, що сприймається.
В українській зоні Інтернету мультимедіа, зазвичай, використовують тільки в екстремальних випадках, коли виникає потреба надати читачам першоджерело важливої інформації (так у перші дні після оприлюднення плівок майора Мельниченка на стартовій сторінці інтернет-газети “Українська правда” (http://www.pravda.com.ua) з’явились авдіофайли (формат mp3) цих записів). З українських інтернет-видань тільки сайт http://www.dynamo.kiev.ua реґулярно використовує мультимедіа, подаючи відеозаписи голів.
Інтерактивність. Ця властивість гіпертексту дає змогу споживачеві самому формувати текст, який він читає. Наприклад, в інтернет-газетах http://www.korespondent.net та http://www.pravda.com.ua після кожного матеріалу подано посилання на інші матеріали з тієї ж теми. Інша можливість, представлена практично у всіх інтернет-виданнях — пошук матеріалів за ключовим словом. Ефективність пошуку залежить від повноти і обсягу архіву. У цьому випадку віртуальні газети мають перевагу перед інтернет-версіями традиційних. Адже у них архів автоматично ведеться від появи першого матеріалу.
Швидкість подачі інформації. Якщо відразу ж після того, як газета була підписана до друку, трапиться щось екстраординарне, наприклад, звільнять чергового прем’єр-міністра. Коли про це напишуть в газеті? Наступного дня. Якщо газета щоденна. За тиждень, якщо це тижневик. По телевізору про це розкажуть у найближчому випускові новин. В Інтернеті про це можна дізнатися відразу ж.
У інтернет-виданні нема і не повинно бути такого поняття, як номер, випуск. Новина тут з’являється не за графіком, а миттєво, відразу ж після її написання. Тому саме інтернет-видання захопили першість з оперативності серед усіх ЗМІ. Як наслідок, часто саме Інтернет виступає джерелом інформації для традиційних ЗМІ. Щобільше, газети, особливо щоденні, частково вже перетворилися на “паперового посередника” у передачі інформації між Інтернетом і тими, хто не має до нього доступу.
Додаткова послуга, запроваджена веб-виданнями — інформування авдиторії через електронну пошту. Кожен відвідувач таких авторитетних українських видань, як “http://www.for-ua.com” та “http://www.corespondent.net”, може підписатися на щоденну розсилку через електронну пошту. Відтак він щодня отримуватиме електронні листи, в яких будуть викладені новини за такою схемою: заголовок і “лід”, а нижче — посилання на повну версію матеріалу.
Ідеологічний складник: незалежність. Проблема незалежності ЗМІ була і залишається досі однією з найактуальніших. Ідеться не тільки про ідеологічну залежність від тієї чи іншої політичної сили, а про річ набагато простішу: залежність від джерела фінансування.
Специфіка віртуальних видань полягає також у тому, що на забезпечення їхнього функціонування потрібно значно менше коштів, ніж на утримання будь-якого із традиційних ЗМІ. Відтак створення і функціонування інтернет-видань значно важче контролювати (до речі, жодне із інтернет-видань України Річ у тім, що обсяг інформації, яка розміщена в Інтернеті, перевищує всі можливі межі. Адже, якщо в редакції чи друкарні можна вчинити обшук, то в мережі це неможливо. Щоб  шукати що-небудь, потрібно знати, де воно розташоване. А інформація, віртуально доступна через Інтернет, фізично може перебувати будь-де у світі.
Інтернет практично не піддається будь-якому контролю з боку різних організацій і дає змогу  передавати будь-яку інформацію. З одного боку, це ґарантує певний рівень свободи слова. Проте відсутність цензури дуже часто призводить до відсутності моралі. Не дивно, що саме Інтернет став основним джерелом поширення матеріалів компромативного характеру і місцем поширення інформаційних продуктів, заборонених законом.

Написати відгук

Ім'я (обов'язкове)

Електронна пошта (її не буде показано іншим) (обов'язкове)