«Мова ворожнечі» – поширена форма виразу ксенофобії, етноцентризму, расизму в мас-медіях. Але наразі жоден український журналіст не був притягнутий до судової відповідальності через зловживання цією мовою. Чи готове співтовариство журналістів відкрито обговорювати цю тему? Чи  для того, щоб були прийняті конструктивні рішення, які б мали реальний вплив на ЗМІ, досить публікації результатів досліджень (так відбувається,...

Страх, шок, тривога, заціпеніння… ось неповний перелік нових журналістських методів впливу на аудиторію У кожній людині живуть дві протилежності: з одного боку – це відкриті або потаємні страхи, з іншого – тяга відчути емоції через переживання страшних подій і, можливо, бажання взяти гору над своїми страхами. На цю особливість людської психіки спрямовані тривожні телесюжети, газетні...

Публікацією Володимира Пирога, субєктивною, можливо трохи гострою, однак, однозначно небайдужою до проблем сучасного українського радіо, запрошуємо до розмови про ситуацію та тенденції сучасного місцевого радіомовлення. Серед багатьох доступних для кожного засобів масової інформації найбільш зручним є радіо. Зручне воно і за способом подачі матеріалу, і за оперативністю, і доступністю майже на усій території держави. Радіо...

Невтішний прогноз для рекламного ринку – зростання кількості недоброякісної та прихованої реклами Ринок рекламних послуг – це одна зі сфер, яка нині розвивається найбільш динамічно. З чим це пов’язане? Важко однозначно відповісти на це запитання. Однак можемо стверджувати, що отримання прибутку, а відтак – виживання на медійному ринку – основна мета теперішніх медій. Більшість сучасних...

Що більше особа є публічною, то відкритішим для суспільства стає її життя. Але часто публічні особи не розуміють таких особливостей свого статусу і подають безпідставні позови – Пане Романе, оцініть, будь ласка, як юрист, характер позовів до українських журналістів? – У більшості позовів до журналістів в Україні йдеться про вимогу спростування інформації. Їх ще називають...